Различия?

- Экономика в заднице. Она держится только на потоке халявных денег, который неуклонно уменьшается. Страна давно ничего не производит, кроме понтов. Всеобщее падение морали у населения. Читать книги - считается западлом. Мужчины, женщины и даже дети пьют, курят и беспорядочно тр%%аются. Зажравшиеся правители - на понтах. Они давно оторвальсь от реальности и верят в свою божественность. Постоянные и никому не нужные провокации и ссоры с соседями. Озверевшие силовики давно не способны защитить страну, зато регулярно грабят собственных граждан...
- Женя, хватит читать газеты. Иди учить уроки.
- Так я и учу. Нам задали тему об упадке и падении Римской империи.

Болонська система. Частина 1: Європа

Під час дискусій на тему реформ у вищій освіті автор відмітив цікавий факт: представники найбільш політично активного населення України дуже слабко інформовані про стан справ у ВНЗ, особливо про суть Болонської системи та наслідків її впровадження. Вони випустилися з інститутів та університетів досить давно, і з тієї пори мають стереотип: будь-яка реформа, що походить з ЄС – благо, радянські пережитки в освіті – абсолютне зло. Автор провчився 2,5 роки у провінційному університеті і на власній шкірі відчув наслідки освітніх реформ, що відбувалися у руслі Болонського процесу – цілком негативних. Водночас він застав останні рудименти радянської системи, як позитивні, так і негативні, що дозволило йому порівняти їх та зробити певні висновки.

 Цей цикл постів буде корисним та цікавим для тих, хто хоче зрозуміти, що ж сталося з вищою освітою, з перших рук – рук студента ННІ іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка.

 

Історичні передумови Болонської конвенції

У Європі університети почали виникати приблизно з ХІ століття. В часи Середньовіччя європейський регіон був надзвичайно роздробленим на володіння феодалів різної величини. Великі міста, що розміщувалися на цих землях, мало контактували одне з одним. Ця ізольованість призвела до того, що всі університети, які виникали в містах, мали свої особливі традиції, навчальні програми, методи оцінювання та викладання.

У ХХ столітті ця неоднорідність вилилась у велику проблему для фундаторів Європейського Союзу. Університети мали різні принципи оцінювання, різні наукові ступені. У вищих навчальних закладах Європи також сильно відрізнялися умови здобуття тих самих наукових ступенів. Виникла цікава ситуація: створили Шенгенську зону, зникли кордони, а вільне пересування кваліфікованих спеціалістів у ній неможливе: роботодавець бачить перед собою диплом бакалавра, але він не знає, що вчив той бакалавр: може, в цьому університеті бакалавра дають після 3 років навчання, а може й після 4. Незрозумілі також стандарти та методи оцінювання.

Саме тому 19 червня 1999 року в місті Болонья міністрами освіти 29 країн Західної і Центральної Європи була підписана Болонська конвенція (або Болонська декларація) — угода щодо стандартизації підходів до організації навчального процесу і функціонування вищої школи в Європейському Союзі. Міністри представляли такі країни: Австрію, Бельгію, Великобританію, Грецію, Данію, Естонію, Ірландію, Ісландію, Іспанію, Італію, Латвію, Литву, Люксембург, Мальту, Нідерланди, Німеччину, Норвегію, Польщу, Португалію, Румунію, Словаччину, Словенію, Угорщину, Фінляндію, Францію, Чехію, Швейцарію, Швецію. В 2002 році до Болонського процесу приєдналися Кіпр, Ліхтенштейн, Туреччина, Хорватія, а в 2003 році – Албанія, Андорра, Боснія і Герцеґовина, Ватикан, Республіка Македонія, Сербія і Чорногорія, Росія. Україна приєдналася до Болонського процесу в травні 2005 року.
 

Суть конвенції.

Болонська конвенція закріпила 6 основних принципів навчального процесу:
  1. Введення двоциклового навчання: додипломного та післядипломного. Додипломний цикл передбачає одержання 1-го академічного ступеня (бакалавр). При цьому тривалість навчання на додипломному циклі має бути не менше 3 і не більше 4 років. Успішне завершення 1-го циклу відкриває доступ до 2-го циклу — післядипломного. Навчання впродовж 2-го циклу може передбачати отримання ступеня магістра (через 1-2 роки навчання після одержання 1-го ступеня) і/або докторського ступеня (за умови загальної тривалості навчання 7-8 років).
  2. Запровадження системи кредитів на основі Європейської системи трансферу оцінок (ECTS). ECTS обумовлює кредитно-модульну організацію навчального процесу, яка базується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (кредитів). Зменшує навантаження на студентів, оскільки за умов її впровадження відсутні сесії. Система не передбачає обов'язкового семестрового екзамену для всіх студентів. Протягом навчального семестру студенти складають два модульні контролі під час тижнів, вільних від аудиторних занять, а їх знання оцінюються за 100-бальною шкалою. Студенти, які за результатами модульних контролів здобули з конкретних навчальних дисциплін не менше від встановленої мінімальної кількості балів, атестуються з цих дисциплін із виставленням їм державної семестрової оцінки («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») відповідно до шкали переведення. Студенти, атестовані з оцінкою «незадовільно», зобов'язані складати семестрові екзамени. Семестрові екзамени можуть також складати студенти, які бажають покращити оцінку, отриману за результатами модульних контролів. Оцінювання знань на екзаменах здійснюється у 100-бальній шкалі з наступним переведенням у державну оцінку.
  3. Контроль якості освіти передбачається здійснювати акредитаційними агенствами, незалежними від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка буде ґрунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що їх отримали випускники. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти.
  4. Розширення мобільності студентів, викладацького складу та іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців.
  5. Забезпечення працевлаштування випускників. Усі академічні ступені й інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується повсюдне використання Додатка до диплома, рекомендованого ЮНЕСКО.
  6. Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Одним із головних завдань, що має бути вирішене в рамках Болонського процесу, є залучення в Європу більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Вважається, що введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної системи накопичення, легко доступних кваліфікацій тощо сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти.

Мабуть, необхідно особливо зупинитися на системі ECTS, оскільки її зміст дуже важко зрозуміти людині, що вчилася за радянської системи освіти.

ECTS - це система, яка створена для забезпечення єдиної міждержавної процедури оцінювання навчання, системи виміру і порівняння результатів навчання, їхнього академічного визнання і передачі від одного закладу освіти іншому. Система може використовуватись усередині закладу освіти, між закладами освіти однієї країни, а так само між закладами освіти - партнерами з різних країн.
Європейська система переведення і накопичення кредитів (ECTS) була розроблена у 1989 році в рамках програми Erasmus, що в даний час є частиною програми Socrates. ECTS - єдина успішно опротестована система кредитів, яка використовується по всій Європі.
Спочатку ECTS призначалася тільки для переведення кредитів. Система сприяла заліку освіти, що була здобута за кордоном, і, таким чином, підвищувала якість і кількість мобільних студентів в Європі. Останнім часом ECTS перетворюється на систему накопичення, яку запроваджують по всій Європі на інституційному, регіональному і національному рівнях. Запровадження кредитних систем, сумісних з ECTS є однією з ключових цілей Болонського процесу.
ECTS - система, яка розроблена в інтересах студентів і базується на визначенні навантаження студентів, необхідного для досягнення цілей програми.
ECTS спрощує розуміння і порівняння навчальних програм для всіх студентів (вітчизняних і іноземних). ECTS стимулює мобільність і академічне визнання. Вона допомагає університетам організувати і переглядати їх навчальні програми. ECTS може бути використана для різних програм і форм навчання. Ця система робить здобуття вищої освіти в Європі привабливішим для студентів з інших континентів.
Заліковий кредит - це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння кредитних модулів, або блоку кредитних модулів.
Кредитний модуль - це закінчений обсяг інформації, яку має засвоїти студент, або закінчений обсяг навчальної діяльності, яку має виконати студент.
ECTS- кредити відображають навантаження студента за відповідним курсом. Один семестр денного навчання відповідає 30, один рік - 60 кредитам ECTS, що присуджуються по завершенні періоду навчання і складання іспитів. Розподіл ECTS кредитів ґрунтується на офіційній тривалості циклу програми навчання. Загальне навантаження, необхідне для здобуття ступеня бакалавра, яке вимагає 4 роки навчання, дорівнює 240 кредитам. Кредит це також спосіб переведення в кількісну форму результатів навчання. Під результатами навчання розуміють комплекс умінь (що повинен знати, розуміти і бути здатним зробити студент після завершення навчання), незалежно від тривалості навчання. ECTS кредити можуть бути отримані тільки після завершення необхідної роботи і відповідного оцінювання досягнутих результатів навчання.
Навантаження студентів в ECTS включає час, що проводиться за слуханням лекцій, семінарів, самостійного навчання, підготовки і складання іспитів і т.д. Кредити розподіляються по всіх компонентах програми навчання (модулі, дисципліни, стажування, дипломна робота тощо) і відображають кількість роботи, необхідної для виконання кожного компоненту відносно до загальної кількості необхідної роботи для завершення повного року навчання за даною програмою.

Успішність студента характеризується наступними оцінками, які використовуються для спрощення переведення оцінок між інститутами, забезпечуючи конвертованість внутрішніх оцінок закладів освіти:

A  -   Відмінно - відмінна робота з однією незначною помилкою
B  -   Дуже добре - вище за середнє, але з декількома помилками
C  -   Добре - звичайна робота з декількома значними помилками
D  -   Задовільно - посередньо, зі значними недоліками
E  -   Достатньо - виконання задовольняє мінімуму критеріїв оцінки
  - Не здано - для одержання кредиту потрібна деяка доробка
F  -   Не здано - для одержання кредиту потрібна значна доробка

 

Наслідки впровадження Болонського процесу в Європі

Ще у 1982 р. з метою представлення соціальних, культурних, політичних та економічних інтересів студентів та впливу на освітні структури національного, європейського та міжнародного рівнів був створений Національний союз студентів Європи (ESIB), що об’єднує 11 мільйонів студентів з 37 європейських країн. У 2001 р. на конференції в Празі, коли кількість країн, що підписали Болонську Декларацію в 1999 р., збільшилася з 29 до 31, ESIB взяв на себе роль студентського активу на підтримку Болонського процесу. В 2003 р. ESIB видав бюлетень про результати Болонского процесу на європейському просторі (European Student Bologna Surveys (September 2003, www.esib.org ). Робота повністю базується на даних опитувань студентів, і відчувається, що автори намагалися подати ситуацію об’єктивно, хоча їм так і не вдалося до кінця приховати свою симпатію до Болонської реформи.

Що цікаво, деякі з вище названих пунктів увійшли і в список негативних, на думку студентів, факторів. Наприклад, багато студентів скаржилися на низькі можливості мобільності. Виявилося,  що під час переїзду в іншу країну студент часто повинен надати докази того, що в його розпорядженні знаходиться певна (досить значна) сума грошей (в Норвегії це 9,500 євро в рік), Якщо таких доказів нема – в’їзд до країни заборонено. Також вони звернули увагу на занадто сильну орієнтацію освіти на потреби ринку, обурювалися падінню рівня освіти. До негативних ефектів системи віднесли також недоступність магістратури (дорого), соціальну нерівність (знову ж таки із-за фінансових можливостей), пасивність студентів (із-за відсутності широкої інформації про сам процес та із-за того, що всі рішення вже прийняті начальством). Вказували також на довільний характер трактування нових правил, результатом чого стає плутанина та зниження якості освіти.

В бюлетені відчувається деяке занепокоєння тим, що більшість очікувань студентів ще навіть не почали втілюватися в життя, хоча реформа як би давненько в силі. Але в цілому ESIB вітало Болонську систему як спробу відповіді на нагальну потребу реформи освітньої системи в Європі та як шлях до об’єднаного освітнього простору.

Через 2 роки, в травні 2005 р., ESIB представляє нову роботу, названу авторами «Чорною Книгою Болонського процесу» (www.esib.org/documents/blackbook.pdf). Книга створена на основі матеріалів, представлених студентами з 31 країни-учасниці процесу включно з Італією, Францією, Великобританією. Як можна здогадатися вже з назви, книга перечислює численні провали реформи. Тут розповідається про неефективність кредитної системи, про проблеми зі структурою бакалаврату-магістратури, про недосяжність мобільності. Стає очевидним те, що все нове та привабливе в Болонській системі, по-перше, на практиці виявилося абсолютно недієздатним, по-друге, встигло «заразити» цією недієздатністю традиційно сильні сторони вищої освіти. Уявіть, яким грандіозним повинне бути падіння якості освіти, якщо на нього скаржаться не тільки викладачі, але й студенти, «стаж роботи» яких у викладацькій справі не дуже великий. Різко змінилася ситуація з доступністю освіти, і зовсім не в кращу сторону, як було обіцяно. Наприклад, в Нідерландах плату за навчання підняли з 2 000 до 15 000 євро в рік тому, що спонсор відмовив в інвестиціях. І подібних випадків – тисячі. Зрозуміло, що студенти обурені – збільшення плати за навчання проходить паралельно з погіршенням її якості! Крім того, участь студентів у прийнятті рішень не просто не схвалюється, а навпаки – грубо придушується. Наприклад, в Швейцарії в головному органі управління освітою (Swiss University Council) не представлений ні один студент, хоча студентський актив добивається цього вже декілька років. Одного разу студенти навіть «вломилися» на закрите засідання SUC з вимогою прийняти участь в обговоренні Болонського процесу, в чому їм одразу відмовили та виставили за двері. Не хочеться поки європейським студентам бути в справах освіти тупими споживачами того, що пропонують „зверху, тому й скаржаться, що реформа відучувати критично (тобто мислити взагалі).

Є в Європі й більш радикально налаштовані студенти – норвезька група Norsk Studentunion (NSU), членів якої об’єднує протидія саме початковим цілям та принципам Болонського процесу. Серед них вони називають комерціалізацію вищої освіти, її орієнтацію виключно на потреби ринку, глобального капіталу, свідоме зниження рівня масової освіти (магістратура розрахована на дуже малий відсоток студентів, більшість обмежується 3 роками навчання), фрагментацію знань, що в результаті дає відсутність критичного мислення та безумовне нав’язування світогляду, заснованого на ринковій економіці. Цей рух в 2005 році підхопили студенти 40 організацій різних європейських країн, котрі підтримали та взяли участь в Європейському Форумі по справах Освіти. Активісти Форуму заявили, що вони не просто протестний рух проти Болонського процесу, а рух за загальнодоступну емансиповану от економічних залежностей та критичну освіту, направлену на інтереси суспільства, а не бізнесменів. Крім того, адепти нової системи, не дивлячись на численні фрази про важливість участі студентів у ній, на ділі не тільки не сприяють участі в ній, але й активно заважають.

Гостра невідповідність наслідків Болонського процесу інтересам всього студентства спровокувала широкий протестний рух у багатьох європейських країнах.

Німеччина – проти обмеження державного фінансування вищої освіти, десятки тисяч студентів у федеральних землях Гессен, Нижня Саксонія, Баварія, більше 100 000 студентів та викладачів у Берліні. Координатор протестів – Національне об’єднання студентів.

Італія – проти комерціалізації освіти, наметові містечка на вулицях за участю тисяч студентів. Координатор – Національний союз студентів Італії.

Ірландія – проти підвищення реєстраційної плати студентів з $650 до $750 та проти погіршення якості освіти. Координатор – Союз Студентів Ірландії.

Бельгія - 12-тисячний протест в Брюсселі проти пасивної ролі студентів та недостатнього соцзабезпечення, проти нової системи вчених ступенів, що не відповідає Булонській декларації, але нав’язується урядом.

Список використаних матеріалів

http://gazeta.univ.kiev.ua/?act=view&id=860

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F

http://gazeta.univ.kiev.ua/?act=view&id=1191

http://users.kpi.kharkov.ua/cutting/inform/intro.htm

Далі буде.

Убираем "навязчивый сервис" внизу экрана!

Чтобы отключить LJTIMES надо зайти на страничку профиля http://www.livejournal.com/manage/settings/?cat=display
и внизу убрать галку у "Кириллические сервисы Я хотел бы использовать сервисы, разработанные для русскоязычных пользователей"

Примечание для тех, у кого эти сервисы не включены (чтобы не было соблазна): внизу окошка прокручивается список самых популярных записей.


Разбор необходимости смертной казни с точки зрения ее целей

Мій френд Валентин Мурзаев ака pagemakeroff написав дуже тверезий, точний та переконливий пост щодо введення смертної кари в Росії. В Україні багато дибілів маргінальних політиків люблять бавитися цією небезпечною, але цікавою для широких народних масс темою. Хоча, чесно кажучи, навіть я досі не мав власної чіткої позиції щодо цього питання, поки не прочитав пост, який зі згоди автора й піарю.


Мышиная возня на тему «отменить окончательно или возвратить смертную казнь» продолжалась, наверное, целый месяц. Высказывались по этому поводу люди самые разные. Но в аргументации – заметил одно: те, кто является сторонником смертной казни, обычно отвечают на вопрос «ПОЧЕМУ надо казнить?», а противники – «ЗАЧЕМ надо казнить?»

Думаю, не надо быть слишком углубленным в вопросы жизни человеком, чтобы знать, что все люди делятся на две группы. Причем вторая – гораздо меньше первой. Раз этак в 5 или даже в 10.

1. Люди – пешки в этой жизни. Они же «простые люди», «маленькие скромные человечки», «неделовые люди» и т.д. Все, что они делают – они делают «почему-то». Например, их стукнули – они сдали сдачу. На них подняли голос – они в ответ обругали матом. Или, более общее и менее «криминальное»: они живут ПОТОМУ ЧТО родились. Они даже зарабатывают на жизнь ПОТОМУ ЧТО хотят есть – и они, и их окружение.

2. Люди, которые в той или иной степени являются причиной своей судьбы (или хотя бы пытающиеся ими быть). Они же «деловые люди». Эти при определении причины действий отвечают не на вопрос ПОЧЕМУ, а на вопрос ЗАЧЕМ. И поэтому, прежде чем сдать кому-то сдачу или обругать – они сначала подумают: а зачем это надо? Рефлексы у них, конечно же, есть, но они в той или иной степени рационализированы. А если сказать более общо, то они живут ДЛЯ ТОГО, ЧТОБЫ… и далее широкий спектр того, что называется «смыслом жизни» и т.д. и т.п. А зарабатывают на жизнь ДЛЯ ТОГО, ЧТОБЫ обеспечить едой себя и своих ближних.

Сразу же поясню, что это деление не безупречно: как правило, одну и ту же мысль можно выразить и так («потому что») и этак («для того, чтобы»). Все люди в той или иной степени являются и причиной и следствием и в той или иной степени осознают это. Но это – некое очень общее обобщение, некий общий принцип жизни людей. Ну, просто есть такие люди, которые являются яркими представителями второй группы, и их обычно видно невооруженным глазом.

И еще одно. Если ты относишься ко второй группе – это не значит, что у тебя должна быть одна суперцель, к которой ты должен переть как паровоз, откидывая прочь все то и давя всех тех, кто может этому помешать. Ибо помимо целей в жизни есть еще и возможности, которые чаще всего являются более мощным ресурсом, чем ваша собственная энергия. И, кстати, пересматривать время от времени и даже полностью менять цели (даже те, что являются «главными жизненными») в целом не возбраняется, что бы ни говорила по этому поводу мораль «целеустремленных людей». Если появились прекрасные возможности идти в ином направлении – почему бы не идти?

Теперь вернемся к «нашим баранам», т.е. баранам расстрелянным, повешенным, гильотинированным, сожженным на костре, распятым, четвертованным и т.д.

«Сильные мира сего», которые так или иначе влияют на решения по поводу смертной казни – должны быть «деловыми людьми» по определению. Т.е. применительно к сабжу отвечать на вопрос «ЗАЧЕМ смертная казнь?» И что же мы здесь можно получить?


Продовження - на http://pagemakeroff.livejournal.com/80083.html

(no subject)

А ось так типовий фошьіст та бандерлог (тобто я) знає російську мову

Шпрехен зи руссиш?
Шпрехен зи руссиш?Тест на знание заимствованных слов, имён собственных и других хитростей русского языка. Такой небольшой «диктант», позволяющий проверить вашу грамотность.
Gunselot прошел этот тест с результатом:
3 ошибки. Замечательный результат! Я горжусь вами!
Пройти тест "Шпрехен зи руссиш?"
Все познавательные тесты на ШколаЖизни.ру


ІССконнікі, а ну дружно вистрибуйте зі штанів!
  • Current Mood
    energetic energetic

Та ну!

Вирішив пройти тест на знання латини. Результат на диво високий.

Как вы знаете латынь?
Как вы знаете латынь?Знание крылатых фраз на латыни позволяет блеснуть эрудицией каждому, так что кое-что вы наверняка знаете. Проверим?
Gunselot прошел этот тест с результатом:
Всего 2 ошибочки. Прекрасный результат! Вы очень хорошо знаете крылатые фразы на латыни. Может, вы историк?
Пройти тест "Как вы знаете латынь?"
Все познавательные тесты на ШколаЖизни.ру


Ні, я не історик. Я просто вчуся на інязі.

Цікавенький тест

Из 18 языков Вы узнали (угадали)... 15
ПРАВИЛЬНЫЕ ОТВЕТЫ: 1. We were sitting in my room, smoking, and talking about how bad we were - bad from a medical point of view I mean, of course. – английский (Дж. К. Джером, «Трое в лодке»).2. A bom entendedor meia palavra basta. – португальский.3. Nel mezzo del cammin di nostra vita. mi ritrovai per una selva oscura. che la diritta via era smarrita. – итальянский (Данте Алигьери).4. Spielen beruhmte Schauspieler in diesem Film mit? – немецкий.5. Siringoj floras dum majo, kaj la odoro estas elstare intensa kaj rava; gi estas kutime uzata en konsistigo de parfumoj. – эсперанто.6. Las lilas florecen en las ramas viejas, y producen mas flores si no se poda. – испанский.7. Par exemple on rencontre des fleurs sans petales, ou apetales. – французский.8. Bola raz mala, mala hviezdicka, zviedla ju Mliecna, Mliecna cesticka. – словацкий.9. Pojem fejeton je zanrovym oznacenim pro novy literarne publicisticky utvar... – чешский.10. Pies nadal lezal spokojnie z tym samym smutnym, apatycznym spojrzeniem, chwilami dryac lekko i oddychajac nieco chrapliwie, jakby z trudem. – польский (И. Хмелевская «Дом с привидением»).11. Много съм послушна, много съм добричка, много грижи имам - аз съм ученичка. – болгарский (Е. Багряна).12. А нашым дзіайвайшчыкам, лічыце вы іх такімі ці не, тым больш трэба дапамагаць. Калі нават яны пра гэта й ня просяць. – беларусский.13. Ніч яка місячна, зоряна, ясная... – украинский (нар. песня).14. Agnus bei qui tollis peccata mundi, dona eis requiem sempiternam. – латынь.15. Zumruduanka gibi ismi var cizmi yok. – турецкий.16. Med foljetong mener man da en serie uten klare rammer som serien. – норвежский.17. Alaosaan pain: olet pessimisti ja negatiivista asennetta omaava. – финский.18. Siis on korralik talv, kui kevadise maarjapaeva ees on uheksa ood... – эстонский.
Пройти тест